«Вулицею» в Україні раніше називали вечорниці просто неба, які починались одразу після Великодніх свят і тривали все літо. Зелений луг, левада чи майдан посеред села: надвечір тут збиралась молодь та музики, а пісні й танці тривали до пізньої ночі.

Здається, всім нам зараз потрібно трохи віри. А ще — пам'ятати, що після темряви приходить світло, а після зими — весна. І там, де вчора була пустка — сьогодні відроджується і квітне земля. Вчимось в неї починати спочатку. Вірити і продовжувати робити своє. Тоді і на нашій вулиці буде свято.